Міжнародний техніко-економічний журнал «Українська залізниця»

Провідне залізничне видання, яке охоплює весь спектр найбільш актуальних проблем галузі. Його головними цілями є підвищення корпоративного іміджу кожної із залізниць України, конкурентоспроможності Укрзалізниці, її репутації та стабільності.

Останні новини

Національні транспортна та логістична стратегії повинні мати чіткі критерії та конкретний план дій, – Євген Кравцов

Укрзалізниця системно оновлює пасажирський рухомий склад, – Євген Кравцов

Звинувачення на адресу ПАТ «Укрзалізниця» з боку гірничо-металургійного комплексу - це банальний шантаж і лобізм, - Сергій Підгородецький

Діалог на актуальні теми: студенти Могилянки обговорили з ПАТ «Укрзалізниця» сучасні підходи до КСВ

У ПАТ «Укрзалізниця» запрацював проектний офіс

Конференц-кол з інвесторами за результатами діяльності в ІІІ кварталі/9 місяців 2017 року перенесено на 20 листопада

Інформація про мінування Центрального залізничного вокзалу не підтвердилася

На Центральному вокзалі перевіряють повідомлення про замінування, рух поїздів здійснюється

Укрзалізниця ініціює посилення відповідальності за пошкодження залізничної інфраструктури

«Практика маніпулювання можливістю перегляду законтрактованої ціни має відійти у минуле», – Євген Кравцов

845УЗ за п'ять років має намір електрифікувати 838 кілометрів шляху. Західні банки висловлюють готовність виділити кошти на такий витратний проект.

30 січня на сайті Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) з'явилося повідомлення про готовність цієї фінансової установи виділити "Укрзалізниці" кредит у розмірі 150 млн євро на модернізацію близько 250 кілометрів залізничних колій в південних регіонах України. Передбачається, що левова частка цих коштів піде на електрифікацію шляхів. Економічну доцільність даного проекту за замовленням ЄІБ вивчала DB International GmbI.У зв'язку з майже триразовим підвищенням вартості дизельного палива електрифікація залізничних доріг може дуже істотно підвищити рентабельність роботи УЗ. У Мінінфраструктури повідомляють, що Україна за п'ять років має намір електрифікувати 838 кілометрів шляху. Ми спробували розібратися, де буде проводиться черговий етап електрифікації і яку вигоду від цього отримає "Укрзалізниця".

Від моря до моря Протягом 2015-2017 років УЗ зосередиться на електрифікації напрямку Долинська-Миколаїв-Колосівка. Електрифікація цих ділянок підвищить ефективність перевезень до "портів Великої Одеси" і Миколаєва. На цей проект уже готова робоча документація, фінансування очікується від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) і незабаром проект буде представлений на затвердження уряду. Залізничники також активізують роботу з підготовки та реалізації проектів з електрифікації залізничних колій до кордонів з Польщею та Білоруссю. У результаті розвивається транспортний коридор Балтійське море - Чорне море.
За словами радника міністра інфраструктури Олександра Кави, всю мережу залізниць електрифікувати недоцільно. Доцільно переводити на електротягу лінії з високою інтенсивністю руху поїздів. «Ми зацікавлені в тому, щоб проекти з електрифікації магістральних ділянок там, де є висока інтенсивність руху і відносно швидка окупність - були реалізовані якомога швидше», - говорить Олександр Кава.
На сьогодні від загальної мережі залізничних доріг електрифіковано 47%, тобто близько 10 тисяч кілометрів. Для порівняння, в Росії цей показник становить 51%, у Польщі - 32%, у Німеччині - 49%. Основною перевагою електричної тяги є висока економічність (внаслідок більш високого ККД). Електровоз дозволяє забезпечити більшу тягову потужність. Крім того, немає потреби в сховищах для палива. Серед інших переваг електрифікації - підвищення дільничної швидкості, пропускної здатності та безпеки перевезень.

ma77

Більшість проектів недешеві. За словами інженера Придніпровської залізниці Юрія Тищенка, вартість електрифікації 1 км. шляху за цінами 2012 року в середньому становила 2,1 млн грн. Тому потрібно використовувати як внутрішні ресурси залізниці, так і позикові кошти. Зокрема, за деякими проектами переговори ведуться і з ЄІБ та ЄБРР. Що стосується вартості, то, за словами радника міністра інфраструктури, враховуючи недавню девальвацію національної грошової одиниці та зниження вартості на нафтопродукти на світових ринках, зараз проводяться коригування вартості проектів з електрифікації та строків окупності таких проектів.
У міністерстві мають намір електрифікувати ділянки за всіма основними напрямками: убік портів Великої Одеси, Польщі, Білорусії і ділянка в сторону Донецького регіону та Маріуполя. Крім того, є невеликий проект з електрифікації ділянки до Полтавського ГЗК.


За словами Олександра Кави, перший пріоритетний проект - це ділянка Долинська - Миколаїв - Колосівка. При реалізації цього проекту можна вбити двох зайців - отримати електрифікований вихід на порти Миколаївського регіону і збільшити пропускну спроможність залізниці в бік портів Великої Одеси.
Консультант ЦТС-Консалтинг Дмитро Ягелло розповідає, що електрифікація колій на підходах до станції Миколаїв, раніше планувалася в рамках проекту по створенню другого електрифікованого ходу на Крим. Зараз кримські вантажопотоки переорієнтовані на інші порти, більшою мірою на порти Великої Одеси, тому електрифікація напрямку Долинська - Миколаїв - Колосівка в поточних умовах дозволить зняти навантаження з основних магістралей до портів Одеси, і, крім того, підвищити ефективність доставки вантажів і в сам Миколаїв .


Друга ділянка - це Ковель-Ізов-Грубешув (державний кордон), на який припадає 90% залізничних перевезень між Україною та Польщею. Електрифікація залізничних колій в цьому напрямку - один з найперспективніших проектів для залучення транзитних потоків. Реалізація проекту запланована на 2016 рік.
Більш віддалені плани, за словами Олександра Кави, які також розглядаються - це електрифікація дільниці Запоріжжя-Камиш-Зоря-Волноваха (2019-2020 роки). Але для цієї лінії в першу чергу потрібно щоб ситуація на сході утихомирилася. Крім того, для цієї ділянки потрібні двосистемні електровози, щоб провести роботи з електрифікації цієї лінії на змінному, а не постійному струмі як передбачалося спочатку.

 

За словами Дмитра Ягелло, ділянка Комиш-Зоря-Волноваха - єдиний залізничний шлях, по якому здійснюється доставка сировини на меткомбінати Маріуполя і готової продукції з комбінатів в порти. Сьогодні він завантажений на 100%. Через брак сировини меткомбінати завантажені не на повну потужність. Електрифікація дільниці дозволить підвищити швидкість і ефективність вантажного руху для забезпечення перевезень сировини з регіону Кривого Рогу та Запоріжжя на металургійні підприємства Донецького регіону та Маріуполя.

Третя за пріоритетністю - це невелика ділянка (14 км). Потоки - Золотнішіно, яка розташована в місті Комсомольськ. Поруч знаходиться Полтавський ГЗК (контролюється компанією Ferrexpo Костянтина Жеваго), але через те що ця ділянка не електрифікована, вантажі спочатку йдуть на тепловозній тязі до Кременчука, а там тепловоз міняють на електровоз. Якщо цей проект буде реалізований, то Полтавський ГЗК зможе формувати маршрутні відправки, наприклад, відразу на порти, використовуючи електротягу.
За словами аналітика ЦТС-Консалтинг Павла Руденко, найбільший інтерес до реалізації такого проекту існує у Ferrexpo, так як 98% вантажів, що відправляються зі станції Золотнішіно генерує Полтавський ГЗК (11,1 млн.т в 2014р). До того ж завершення будівництва Єристівського ГЗК збільшить обсяги виробництва Ferrexpo в цілому на 10 млн.т залізорудної сировини на рік, а відповідно і збільшить навантаження на залізницю.
У перспективі також розглядається електрифікація двох маршрутів в бік Білорусі і портів Прибалтики. Це дозволить в результаті створити коридор на електротязі від Одеси до Клайпеди. Перший проект  - це Словечно-Коростень-Житомир-Бердичів. Це електрифікований шлях від Одеси до Клайпеди, другий - Чернігів - Горностаївка - Гомель. Вже влітку цього року завершиться електрифікація коридору Мінськ - Гомель і не електрофікованими до українського кордону залишаться всього лише 20 км.
Ці проекти - перспектива кількох років. Коли буде реалізований проект Чернігів - Гомель , з'явиться можливість запуску швидкісного денного пасажирського сполучення Київ - Мінськ, Київ - Гомель, Мінськ - Чернігів. Крім того, з'явиться можливість запуску прискореного нічного поїзда Київ - Вільнюс, з тривалістю близько 10 годин.